Відмежування провокації злочину від допустимої поведінки правоохоронних органів

Провокація має місце тоді, коли працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений. При цьому під пасивним розслідуванням розуміється відсутність будь-яких активних дій, які би спонукали особу вчинити злочин.  Більше того,  твердження про можливу провокацію злочину із запереченням факту події отримання грошей є взаємовиключними.

Таких висновків дійшла колегія суддів Кропивницького апеляційного суду в ухвалі суду від 18.06.2025 залишаючи вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29.11.2022 (нині Фортечний  районний суд міста Кропивницького) стосовно обвинуваченого Ш. - без зміни.

З матеріалів  кримінального провадження вбачається,  що обвинуваченого Ш. визнаного винуватим у тому що він, обіймаючи посаду декана факультету Льотної академії Національного авіаційного університету, будучи наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, в ході розмови з курсанткою денної форми навчання  К., повідомив останній, що їй для проходження курсу навчальних польотів, необхідно надати йому грошові кошти в розмірі 11 600 доларів США, а для початку здійснення польотів необхідно надати кошти в сумі 5600 доларів США. Курсантка  К., розуміючи, що їй не вистачає годин навчальних польотів і вона не виконує програму практики, внаслідок чого може бути відрахована, була змушена погодитися на цю пропозицію. За попередньою домовленістю з Ш. курсантка у його службовому кабінеті передала обвинуваченому кошти в сумі 5000 доларів США як неправомірну вигоду за вчинення останнім в її інтересах дій, спрямованих на безперешкодне здійснення нею навчальних польотів. Після одержання грошових коштів декан був затриманий.

Перевіряючи твердження сторони захисту про провокацію злочину, судом встановлено, що органи досудового розслідування діяли в пасивний спосіб і не підбурювали Ш. до вчинення злочину. Правоохоронними органами було проведено контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту. Зі змісту протоколу про результати проведення НСРД та відеозаписів, встановлено факт зустрічі свідка з обвинуваченим Ш., в процесі чого відбувалися розмови, зі змісту яких не встановлено наявності наполегливого спонукання або надмірної ініціативи з боку свідка К., які би свідчили про ознаки провокації. Натомість поведінка обвинуваченого визнана такою, що була ініціативно спрямована на отримання неправомірної вигоди, зокрема, саме він вказав на конкретну суму грошей, яку необхідно було передати йому.

Крім того, у цьому кримінальному провадженні обвинувачений Ш. заперечив факт вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, наголошував на тому, що хотів запропонувати свідку пройти практику в приватній школі.

Разом з тим, відповідно до практики ЄСПЛ  (рішення від 08 липня 2021 року у справі «Берлізев проти України») суд визнає непослідовними заперечення заявником вчинення злочину та одночасне висунення ним скарги про те, що його спровокували на це. Захист від провокації обов`язково передбачає, що обвинувачений визнає вчинення інкримінованих йому дій, але стверджує, що вони були наслідком незаконного підбурювання з боку працівників правоохоронного органу.

Тому доводи сторони захисту у цьому кримінальному провадженні, що мала місце провокація злочину, визнані судом  непослідовними та непереконливими.

Також спростовуючи твердження захисника, що  декан Ш. не є суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, оскільки за своєю посадою не міг вплинути на польоти або на рішення інших осіб про надання дозволу на польоти курсантів, апеляційним судом звернуто увагу на показання свідків, які підтвердили про наявність затвердженого деканатом рейтингу та його вплив на вирішення питання доступу до польотів, так і Положення про проведення практики в Льотній академії НАУ відповідно до якого, загальне навчально-методичне керівництво практикою здійснює відповідний деканат факультету, а відповідальним за організацію і проведення практики на факультеті є декан. Згідно з посадовою інструкцією декана факультету льотної експлуатації він зобов`язаний, зокрема, організовувати навчальну та виробничу практику курсантів та облік успішності курсантів і студентів.

За результатами касаційного перегляду, колегія суддів у постанові  ККС у складі Верховного Суду від 02.04.2026 повністю погодились із зазначеними мотивами апеляційного суду.

З повним текстом ухвали Кропивницького апеляційного суду від 18.06.2025 та постановою ККС ВС від 02.04.2026 у справі №404/2286/21 можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень - https://reyestr.court.gov.ua/