Суд відмовив прокурору у поновленні строку на оскарження через недоведеність поважності причин його пропуску

Апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання прокурора про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 23.01.2020 року. Апеляційну скаргу прокурора разом з додатками, повернув особі, яка її подала.

Так, прокурор звернувся з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 23.01.2020 року, якою відмовлено у задоволені клопотання прокуратури про арешт майна у кримінальному провадженні за частиною 1 статті 364 КК України (Зловживання владою або службовим становищем).

Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, на засіданні районного суду 23.01.2020 року був присутній процесуальний прокурор – начальник відділу місцевої прокуратури, а вже 24.01.2020 року підслідність даного кримінального провадження було визначено за територіальним управлінням ДБР у м. Миколаєві та визначено групу прокурорів у іншому складі і жоден прокурор, який з 24 січня 2020 року наділений повноваженнями у даному кримінальному провадженні не був присутнім при проголошенні оскаржуваної ухвали.

Проте, виходячи з системного аналізу правових норм суд встановив, що поняття ”прокурор”, яке вживається у статті 393 КПК як суб’єкт апеляційного оскарження, охоплює не лише певну посадову особу, яка здійснює повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні та визначена у порядку статті 37 КПК, але й прокурорів вищого рівня, визначених у частині 4 статті 36 КПК України.

Колегією суддів встановлено, що ухвала слідчого судді від 23 січня 2020 року була постановлена у судовому засіданні за участі прокурора. Відповідно до розписки, вступну та резолютивну частину ухвали прокурор отримав 23 січня 2020 року. Отже прокурор був обізнаний про прийняте слідчим суддею рішення.

Більше того, посилання прокурора на те, що оскаржувану ухвалу він отримав лише 12 лютого 2020 року не відповідає дійсності, оскільки згідно матеріалів клопотання, 29 січня 2020 року прокурор звертався до слідчого суду із заявою, відповідно до статті 380 КПК України, про роз’яснення судового рішення, що в свою чергу свідчить про отримання вказаної ухвали суду та про обізнаність відносно прийнятого слідчим суддею рішення.

У відповідності з усталеною практикою Європейського союзу з прав людини, враховуючи судову практику Верховного суду України суд зазначив, що строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.

У свою чергу, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Таким чином, викладені у клопотанні прокурора причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є об’єктивно непереборними, а тому колегія суддів не вважає їх поважними.

Керуючись статтями 376 ч.2, 395, 399 ч.3 п.4 КПК України, колегія суддів постановила:

В задоволенні клопотання  прокурора про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали районного суду від 23 січня 2020 року - відмовити.

Апеляційну скаргу прокурора разом з додатками, повернути особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення судом апеляційної інстанції.

З повним текстом ухвали від 20.02.2020 року можливо ознайомитися після його виготовлення та внесення у ЄДРСР за єдиним унікальним номером № 399/69/20.

Прес-служба суду