Результат розгляду кримінального провадження щодо заволодіння майном підприємства СП ТОВ «Світловодськпобут»

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду розглянула матеріали кримінального провадження стосовно колишнього Світловодського міського голови, генерального директора і співзасновника СП ТОВ «Світловодськпобут» та державного реєстратора, обвинувачених, зокрема,  у заволодінні майном підприємства.

До апеляційного суду прокурором, захисниками обвинувачених, потерпілим та його представником, представником потерпілої юридичної особи Світловодської міської ради оскаржувалась ухвала районного суду, якою обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні повернуто прокурору для усунення недоліків.

Вказана ухвала переглядалась апеляційним судом вдруге з урахуванням висновків Верховного Суду.

За наслідками апеляційного перегляду колегія суддів постановила ухвалу районного суду від 13.08.2020 скасувати, а кримінальне провадження закрити на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України, у зв’язку з закінченням строку досудового розслідування, після повідомлення особі про підозру, визначеного статтею 219 КПК України.

Колегією суддів встановлено з матеріалів кримінального провадження, що 25.10.2019  прокурором Кіровоградської області повідомлено про підозру колишньому Світловодському міському голові.

Тобто, саме з 25.10.2019 розпочався двомісячний строк досудового розслідування, яке мало бути завершено 25.12.2019.

20.12.2019 прокурором надано доручення про відкриття матеріалів кримінального провадження та надано доступ до матеріалів досудового розслідування.

Апеляційним судом детально проаналізовано всі надані прокурором протоколи про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування підозрюваних, їх захисників та  представників потерпілої сторони.

Разом з тим, колегія суддів не взяла до уваги протоколи про надання доступу до матеріалів досудового розслідування, згідно яких ознайомлення з матеріалами досудового розслідування потерпілого громадянина Ф. здійснено  21.12.2019 – 27.01.2020, та його представника 22.12.2019 – 27.01.2020, оскільки календарна дата закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування, а саме 27.01.2020, не відповідає дійсності та суперечать відомостям, які зазначені в Реєстрі матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, згідно яких датами ознайомлення потерпілого Ф. та його представника є відповідно 21.12.2019 та 22.12.2019.

Більше того, колегія суддів звернула увагу і на те, що у випадку закінчення ознайомлення потерпілого Ф. та його представника з матеріалами досудового розслідування саме 27.01.2020, обвинувальний акт у кримінальному провадженню від 08.08.2019 апріорі не міг бути складений слідчим та підписаний прокурором 22.01.2020.

Тобто, в даному випадку, датою закінчення ознайомлення з матеріалами досудового розслідування є 20.01.2020, коли останнім з учасників провадження, здійснено ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

Таким чином, часовий проміжок з 20.12.2019 по 20.01.2020, згідно з приписами частини 5 статті 219 КПК України, не включається у строк досудового розслідування.

Враховуючи, що стороні захисту було відкрито матеріали справи для ознайомлення з ними 20.12.2019, тобто за 5 днів до спливу строку досудового розслідування, досудове розслідування у кримінальному провадженні мало бути завершено шляхом складання обвинувального акту та направлення його до суду не пізніше як 25.01.2020.

Однак, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, не зважаючи на те, що складений слідчим та затверджений прокурором 22.01.2020, був направлений прокурором до районного суду лише 30.01.2020, отриманий судом 31.01.2020, тобто поза межами строку досудового розслідування по даному кримінальному провадженню, що свідчить про очевидне порушення прокурором вимог кримінального процесуального законодавства України, а саме вимог частини 1 та пункту 4 частини  3 статті 219 КПК України.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що орган досудового розслідування у визначений законом строк не звернувся до суду з обвинувальним актом у даному кримінальному провадженні та не здійснив у відповідності до статтей  219, 294 КПК України продовження строку досудового розслідування.

Згідно положень кримінального процесуального законодавства підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Істотними є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Також, вимогами статті 417 КПК України передбачено, що апеляційний суд, встановивши обставини передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу суду і закриває кримінальне провадження.

Колегія суддів при вирішенні питання про закриття кримінального провадження враховує, що судова практика застосування приписів пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України є усталеною у діяльності Верховного Суду.

Водночас, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність скасуваня всіх заходів забезпечення по даному кримінальному провадженню.

Відповідно до вимог частини 4 статті 174 КПК України передбачено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Тобто, арешт майна має тимчасовий характер, і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Зважаючи, що кримінальне провадження підлягає закриттю, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасувати арешт на майно, яке на праві власності належить підозрюваним, а також на майно, на яке в рамках означеного кримінального  провадження було накладено арешт ухвалами слідчого судді.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду, протягом трьох місяців з дня її проголошення.

З текстом ухвали апеляційного суду від 1 листопада 2021 року можливо ознайомитися після його внесення у ЄДРСР за єдиним унікальним номером №401/217/20.

Прес-служба суду