Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Кропивницьким апеляційним судом 02 березня 2021 року скасовано вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 19.06.2017 року, яким затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 16.06.2017 року між обвинуваченим громадянином В. та прокурором відділу прокуратури Одеської області у кримінальному провадженні за ч.4 ст.28, ч.3 ст.212, ч.2 ст.28, ч.1 ст.366, ч.4 ст.28, ч.5 ст.27, ч.1 ст.364, ч.1 ст.255 КК України та призначено новий судовий розгляд кримінального провадження у тому ж суді першої інстанції в іншому складі суду зі стадії підготовчого судового засідання.
Оскаржуваним вироком районного суду від 19.06.2017 року затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 16.06.2017 року між обвинуваченим В. та прокурором відділу прокуратури Одеської області та громадянина В. визнано винуватим та призначено покарання за ч.4 ст.28, ч.3 ст.212 КК України у виді штрафу у розмірі 15 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 000 грн.;
- за ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, із застосуванням ст.69 КК України у виді обмеження волі строком на 3 роки, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;
- за ч.4 ст.28, ч.5 ст.27, ч.1 ст.364 КК України, із застосуванням ст.69 КК України у виді обмеження волі строком на 3 роки, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, із штрафом у розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 12750 грн.
- за ч.1 ст.255 КК України у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, із штрафом у розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 12750 грн.
На підставі ст.75, ч.1 ст.76 КК України звільнено В. від відбування призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі, з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік. На підставі ч.1 ст.76 КК України покладено на нього обов'язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано В. в строк відбутого покарання час його попереднього ув’язнення в період з 22 квітня 2017 року до моменту постановлення вироку, тобто 19 червня 2017 року, із розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.
На підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України, ч.9 ст.100 КПК України застосовано спеціальну конфіскацію шляхом звернення всього рухомого та нерухомого майна, земельної ділянки, належних ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» та ТОВ «Енергія і газ Україна» у дохід держави в особі Кабінету Міністрів України.
Перевіряючи вирок районного суду та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що вирок є невмотивованим та необґрунтованим, судом були допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які неможливо усунути під час апеляційного розгляду, які є безумовною підставою для скасування вироку суду першої інстанції та призначення нового судового розгляду у суді першої інстанції.
Зокрема, колегія суддів звертає увагу на те, що автоматичний розподіл кримінального провадження стосовно В. було проведено із порушенням вимог закону, що вплинуло на об’єктивний та неупереджений автоматичний розподіл кримінального провадження та вказує, що кримінальне провадження розглянуто незаконним складом суду, що згідно п.2 ч.2 ст.412, ст.415 КПК України, є безумовною підставою для скасування судового рішення та призначення нового судового розгляду у суді першої інстанції.
Крім того, районний суд безпідставно відмовив у клопотаннях про забезпечення участі адвокатів як осіб, які діяли за довіреністю, в якості представників ПАТ «Одеський нафтопереробний завод» та ТОВ «Енергія і газ України», чим фактично позбавив останніх можливості у судовому засіданні надати докази щодо порушення законних прав та інтересів їх довірителів - юридичних осіб. А отже порушив їх право на доступ до правосуддя та на справедливий суд. На зазначене порушення законних прав та інтересів вказаних осіб прямо вказав Верховний суд у своїй Постанові від 26.06.2018 року справа №523/8045/17.
Також судом першої інстанції, всупереч ст.469 КПК України, не надано у вироку будь - якої оцінки тому, що по кримінальному провадженню є потерпіла особа - ДФС України, яка як вбачається із угоди про визнання винуватості та вироку суду не надавала погодження на укладення угоди про винуватість між В. та прокурором.
Тобто, кримінальне провадження розглянуто в суді першої інстанції з рядом істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду, які перешкодили районному суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, і які неможливо усунути під час апеляційного розгляду, враховуючи принцип інстанційності та безпосередності дослідження доказів, а тому подані апеляційні скарги апеляційним судом задоволено частково, вирок суду першої інстанції скасовано, з призначенням нового судового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції в іншому складі суду зі стадії підготовчого судового засідання.
При цьому апеляційний суд наголосив, що призначення нового судового розгляду кримінального провадження не вплине на цілісність та забезпечення збереження майна на яке накладено арешт. Оскільки ухвалою слідчого судді накладено арешт на вказане майно до закінчення розгляду кримінального провадження по суті.
А тому особа в якої перебуває майно в оперативному управлінні або власник чи розпорядник позбавлений можливості відчужити, знищити, або передати вказане майно будь-яким третім особам.
Ухвала набирає законної сили з дня проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
З повним текстом ухвали від 02.03.2021 року можливо ознайомитися після його виготовлення та внесення у ЄДРСР за єдиним унікальним номером №523/8045/17.
Прес-служба суду
(фото з мережі Інтернет)
_03_03.png)
