flag Судова влада України

Стара версія сайту | Лист вебмайстру

Публікація у ЗМІ: щотижневик «Народне слово» «ЗЕМЛЯ ДЛЯ АТОВЦІВ: ОЧІКУВАННЯ ТА РЕАЛЬНІСТЬ»

04 вересня 2017, 12:18

Питання надання земельних ділянок учасникам АТО залишається на Кіровоградщині одним з найскладніших та найактуальніших. Днями ситуація загострилась: майже два десятки АТОвців з Маловисківського району стверджують, що в них відібрали землю.

«Зарезервовані і недоторканні»

На недавній зустрічі заступника голови Кіровоградської облдерж­адміністрації Андрія Коломійцева та начальника Головного управління Держгеокадастру в області  Ігоря Зінченка з учасниками АТО йшлося про надання земельних ділянок недавнім військовим. Виступи чиновників були досить оптимістичними, і, слухаючи їх, у присутніх могло скластися враження, що на цьому «фронті» у наших  хлопців усе гаразд.

Приміром, Андрій Коломійцев запевнив, що питання забезпечення реалізації конституційних прав учасників антитерористичної операції, членів сімей загиблих учасників АТО на отримання у власність земельних ділянок в межах норм безоплатної приватизації перебуває на постійному контролі обласної влади.  Від часу запровадження ініціативи урядом щодо виділення земельних ділянок учасникам антитерористичної операції у складний для країни час на сьогодні в області учасники АТО вже оформили у власність близько шести тисяч земельних ділянок. Проекти землеустрою затверджені на ділянки загальною площею понад 11 тисяч гектарів. Найбільшу кількість земельних ділянок військовим надали у Новомиргородському (764 – площею 1,5 тис. га), Кіровоградському (715 – площею 1,3 тис. га) районах.

В області учасники АТО та члени родин загиблих військовослужбовців отримали майже дев’ять з половиною тисяч дозволів на розроблення проектів землеустрою для відведення землі. Після завершення процедури оформлення земельних ділянок військові отримають у власність землі загальною площею понад 17,6 тис. гектарів.

Землевпорядники Кіровоградщини зарезервували для потреб військовослужбовців, які виявлять бажання отримати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності на території регіону, 1,79 тис. га земель. За словами начальника Держгеокадастру Ігоря Зінченка, прогнозується незначне зниження темпів передачі земельних ділянок учасникам АТО та іншим категоріям громадян у третьому кварталі поточного року в зв’язку із запровадженням нових правил управління сільгоспземлями, що перебувають у державній власності. Згідно із Стратегією раціонального управління землями сільськогосподарського призначення державної власності, яка була ухвалена урядом 7 червня поточного року, встановлено паритет між площею земель, переданих у користування на відкритих аукціонах у попередньому періоді, та площею землі, що передається безоплатно у співвідношенні 1:0,25. Постановою  розширено повноваження територіальних громад щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності.

Чиновник запевнив учасників антитерористичної операції, що, незважаючи на деякі ускладнення щодо надання у власність земельних ділянок в межах норм безоплатної приватизації, зарезервовані для учасників АТО ділянки зберігають свій недоторканний статус. Учасники антитерористичної операції були і залишаються для Держгеокадастру незмінним пріоритетом. Адже своє право отримати земельні ділянки вони заслужили, захищаючи суверенітет і територіальну цілісність нашої держави на сході України. Відновлення динаміки щодо надання земельних ділянок учасникам АТО і родинам загиблих учасників антитерористичної операції очікується в четвертому кварталі поточного року.

У свою чергу представники громадських організацій та об’єднань учасників АТО озвучили низку зауважень до роботи Головного управління Держгеокадастру, зокрема вказали на зниження темпів передачі земельних ділянок військовослужбовцям, несвоєчасну видачу наказів тощо. АТОвці висловили своє обурення, адже, за їхніми словами, землевпорядники або «відшивають» їх, або землі надаються з порушеннями, в результаті чого їх оформити неможливо, або ж колишні військові стають фігурантами судових розглядів про порушення процедури надання їм земельних ділянок, унаслідок чого вони залишаються «при своїх інтересах».

Чи помиляється Держгеокадастр?

Невдоволення АТОвців з цього приводу викликало недавнє рішення обласного апеляційного суду, яким  у 16 ветеранів АТО і у однієї матері загиблого воїна відібрані ділянки землі, видані місцевою радою.  Ще у 2016 році хлопці зі Смоліного Маловисківського району, які відвоювали більше двох років, звернулись до місцевої ради з проханням виділити по два гектари сільгоспземель. Загалом будо виділено 35 гектарів, які до цього перебували в державному резерві. Держгеокадастр зареєстрував це рішення, видав кожному кадастровий номер, все як має бути. Проте попередній орендатор цих земель звернувся до суду з вимогою їх повернути. Не побачивши для цього жодних підстав, суд першої інстанції йому відмовив. Апеляційний суд вирішив інакше і прийняв бік орендаря, що й викликало обурення колишніх військових. Особливо прикро їм було за те, що образили матір їхнього побратима.

Як повідомили нам з прес-служби апеляційного суду, рішення колегії суддів цілком законне і ґрунтується на положеннях ст. 33 Закону України «Про оренду землі», виходячи з яких, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Держгеокадастром, а він же є відповідачем по справі,  порушено процедуру розірвання договору оренди землі, яка перебувала у користуванні позивача. Тобто цей державний земельний орган помилився, виділяючи землю АТОвцям?

Фермер, маючи договір на оренду з початку 2011 року, використовував земельну ділянку, що розташована на території Маловисківського району Кіровоградської області,   відповідно до її цільового призначення, орендна плата ним сплачувалася у повному обсязі та у встановлені договором строки. Виявивши намір скористатися переважним правом укладення договору оренди на новий строк, він подав заяву до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про продовження дії договору оренди земельної ділянки, до якої був долучений і проект додаткової угоди.

Ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції Держгеокадастр не надав належних доказів того, що він направляв у визначений договором та ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» термін повідомлення фермеру про небажання поновлювати договір оренди. Після закінчення терміну дії договору оренди землі позивач продовжував користуватись земельною ділянкою, оскільки Держгеокадастр не ставив питання про її вилучення.

Отже, враховуючи те, що позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди протягом одного місяця, за відсутності листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі у визначений строк, такий договір відповідно до частини 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

 В апеляційному суді пояснили, що відповідно до положень статті 360-7 Цивільного процесуального кодексу України рішення Верховного Суду, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов’язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом. Колегією апеляційної інстанції   зроблено висновок  з врахуванням  правової позиції Верховного Суду України.

Поряд із цим питання про відібрання землі в учасників АТО, членів їх сімей, і тим більше матері загиблого бійця АТО, або ж позбавлення цих осіб права власності на земельну ділянку у даній справі не вирішувалось.

Держгеокадастр вчасно не виконав свої обов’язки щодо надання заперечень про подовження договору оренди з даним фермером. Як видно з рішення, права на спірну землю в учасників АТО виникли вже під час розгляду справи в суді, що в свою чергу викликає питання до Держгеокадастру: як можна виділяти землю учасникам АТО, та й не тільки їм, не розібравшись, чи належить вона комусь іншому? Якщо помилка, то тепер цей державний орган має її виправити і наділити АТОвців землею, як того вимагає закон. На жаль, як запевнили у суді, такі помилки допускаються дуже часто, про що свідчать численні аналогічні справи. Як же тоді розуміти слова Зінченка про зарезервовані землі, які чекають на захисників Вітчизни? Озвучена начальником Держгеокадастру статистика тепер викликає сумнів: чи не помиляються у своїх розрахунках землевпорядники і чи не стануть «зарезервовані» гектари приводом для нових судових справ?

Світлана КОСТЕНКО